Арт-хутра короля Артура

Іноді стається так, що одяг, створений для кіно, задає модний напрямок для цілої епохи. Але те, як Енні Сімонс вдалося вбрання фактично долітописних часів перетворити у абсолютно сучасне, у мене особисто викликало величезне захоплення. Можливо я скажу зараз крамолу, але на відміну від костюмів у гучних та бучних “Іграх престолів”, де вони виглядають досить архаічно, а хутра часто-густо просто нагромаджені на плечі персонажів, в історії про Меч Артура костюм впевнено вийшов за історичні рамки, багато в чому є абсолютно сучасним та носибельним. І, мало того, - задає модні тенденції  для наслідування в майбутньому.

Та про це писали вже багато. Наприклад, дуже дотепно та детально про стиль одягу Короля Артура написав журнал Esquire. Я ж, як модельєр-конструктор, котрий давно працює зі шкірою та хутром, не переставала тамувати подих від того, наскільки різноманітно та доречно Енні Сімонс долучала хутра до створюваних образів. Саме тому закортіло дізнатись про цього чудового майстра побільше.

Народилась вона в Единбурзі в 1960 році. Енні навчила шити її мати. У них і досі дуже теплі стосунки. Мама та бабуся мали золоті руки та дуже гарний смак щодо одягу . А гортання сторінок VOGUE було улюбленим заняттям маленької Енні ще до того, як вона навчилась читати. Разом вони виготовляли вбрання для шкільних вистав. І, звісно ж, захоплювались тогочасними фільмами, акторами, тим, яими були костюми та образи на екрані. Ця цікавість привела її у Лондон до Національного Молодіжного Театру. Вона вивчає Образотворче мистецтво в коледжі мистецтв Хорнсі. І підробляє, виготовляючи сценічні костюми у лондонському Палладіумі - найвідомішому музичному театрі Лондона та всього Об’єднаного Королівства. На якийсь час Енні їде працювати до Італії. А після повернення знайомиться із Сенді Пауелл( в майбутньому триразовою володаркою Оскара за кращі костюми) , яка саме шукала собі асистента для роботи над фільмом “Караваджо”( 1986 р. реж. Дерек Джармен). Вони ровесниці, і для обох це була перша робота в кіно. Британський режисер Дерек Джармен - один із кінематографічних першовідкривачів нових естетичних кодів та тем. І перша серйозна робота в кіно саме з цим режисером задала тон для подальшої роботи обом художницям. Поряд із глибоким знанням історичного матеріалу, відчуттям колориту та характеру епохи як в цій, так і в багатьох наступних стрічках, Енні Сімонс намагається уникнути прямого цитуавння першоджерел. (До прикладу, її дуже чуттєві костюми до британського фільму “Доктор Живаго”).

кадр із фільму “Доктор Живаго”, 2002 рік

 

Їй подобається керуватися законами формотворення, бо вони дисциплінують та відкривають способи мислення. Спочатку вона прискіпливо досліджує правила, а потім карколомно грається з ними, синтезуючи та видозмінюючи. “Цей творчий процес дарує неймовірну радість знаходження вдалої візуальної метафори для сценарію”, - говорить Енні Сімонс.
Як виявилось, зовсім необов’язково одягати чоловіків епохи Відродження в облягаючі колготи (серіал “Демони да Вінчі”, 2013 рік, режисер Девід С. Ґоєр ), або сучасників Короля Артура у грубі ряднини та лахміття. Балансуючи між історичною правдою та близьким для сучасної молоді образом, Енні змальовує своїх героїв (і Леонардо, і Артура)трохи піжонами. І від цього вони стають лише більш привабливими та зрозумілими.

Сцена з серіалу “Демони да Вінчі”. Пізнаєте в цьому молодику всім відомого сивого бороданя?

 

Кадр із фільму “Чарівний меч короля Артура”

 

“За задумом Лондініум часів Артура - мультинаціональне, мультикультурне та ще багато інших “мульти”-місто - зрештою, як і сучасний Лондон, огорнутий у сіро-чорні кольори та овіяний туманом. Тому я задумала створити світ, котрий не буде цілком середньовічним, - пояснює художниця. - Нам потрібно було знайти візуальну мову розповіді, органічно вплетену у сюжет. Тому я дослідила японську,  китайську, турецьку та африканську одіж, тонкощі її оформлення, відзначивши для себе особливості міського стилю одягу. Я навіть навідувалася до спортзали, аби подивитися, як рухаються люди під час тренувань. Адже передбачалось, що у фільмі буде багато бійок. До того ж я хотіла зберегти простоту образу Артура, створивши деякий еквівалент звичайних джинсів та футболки.”

Енні Сімонс на знімальному майданчику

 

В наш емансипований час ми звикли до того, що хутра користуються переважно жіночою увагою. Однак в цій картині жіноча хутрова лінія представлена не так різноманітно та екстравагантно як чоловіча. Та воно і зрозуміло. Оповідь “хлопчача”. А ще якихось сто років тому хутра були невід’ємною частиною чоловічого гардероба.

Хутряне оздоблення жіночого вбрання у фільмі “Чарівний меч короля Артура”

 

Шкіряна куртка, оздоблена хутром з фільму “Чарівний меч короля Артура”

 

Царство Вортигерна зображене у похмурих позбавлених кольору тонах. Єдиний, хто може носити білий колір – сам тиран. Його вигляд повинен демонструвати силу. Але, незважаючи на те, що біла мантія завжди була символом королівської влади та величі, в даному випадку фактура хутра підібрана таким чином, що він геть не викликає симпатію.

На знімальному майданчику Вортигенр у білій хутряній мантії

 

Кадр з фільму “Чарівний меч короля Артура”. Антигерої в інтерпретації Енні Сімонс часто виглядають стильними та холодно-елегантними

 

Натомість величність та благородство Артура, нехай він зараз вимордуваний та поторсаний після складної мандрівки (в пошуках свого усвідомлення), підкреслено дуже вдалою, хоч і незначною на перший погляд деталлю: позаду нього недбало накинута хутряна накидка, не коштовна, а досить буденна.

Артур під час наради. Кадр із фільму

 

Але саме цей незначний штрих, котрий у фільмі ми ледь встигаємо зауважити, додає сцені образності та історичної правдивості. Саме так, мабуть, виглядали княжі наради давніх часів незалежно від роду та племені.

Маленький Артур на руках у батька. Кадр із фільму

 

Це, мабуть, мій улюблений кадр. Та якщо його не зупинити, то ледь встигнеш розгледіти. Зверніть увагу на гру фактур і матеріалів, на малюнок рукава сорочки і на те, яким зворушливим видається нам цей малюк саме завдяки наїжаченому хутряному каптурику. Як кажуть: дрібниці створюють досконалість. А досконалість - це вам не дрібниці.

Подивіться, в якому нестримному захваті художник-постановник та художник одягу віддаються деталям. Середньовічні живописні натюрморти старих майстрів наче оживають, і ми вже цьому навіть не дивуємось, звикнувши до майстерності та масштабів світового кіно. А от всі ці ґудзички, шнурівочки, шкіряне взуття, методи обробки швів, кріплення рукавів - чим більше роздивляюсь, тим більше закохуюсь.

Кадри із фільму. Кожна деталь функціонально продумана.

 

І саме тут видно, як ці малопомітні дрібнички перетворюються на справжнє диво, надають образу довершеності та досконалості.
Щоби одягнути таку кількість акторів масових сцен, було залучено 250 найманих спеціалістів різних профілів, котрі шили, варили, різали, клеїли. Фактично, справжнє середньовічне поселення ремісників!

Енні Сіммонс з помічниками в кравецькій майстерні працює над створенням костюмів

 

В тому, щоб підкреслити високе походження Королівської родини під час виходу до своїх підданих важливу роль відіграють саме розкішні хутра. Хоча зверніть увагу, як майстерно тут протиставляється вишукана стриманість та благородство Короля - народного улюбленця та помпезність узурпатора.

Король Утер Пендрагон з родиною вітають своїх підданих

 

Чудовий урок доречного використання хутра у створенні свого образу навіть і в наш час. І приклад того, яким багатогранним може бути хутро.
І в картині немає місця випадковостям. Кожному персонажу підібране хутро саме відповідно до його статусу, походження, характеру та навіть оточення. Для кожного художник знайшла свій стиль. Так що ні додати, ні відняти. В більшості випадків ви це і самі побачите. Зверну лишень увагу на два моменти. Це костюм мага африканського походження.

Кадр із фільму “Чарівний меч короля Артура”. Вдале поєднання коштовних тканин та природних матеріалів працює на створення образу

 

Тут навіть фактура тканини нагадує шовковистий неповторний малюнок дорогоцінної Свакари, яку виробляють в Намібії. Дуже тонкий та вишуканий штрих.
А ще мені дуже сподобався цілком демократичний та зручний для довгих подорожей кожушок Чаклунки. Він білий, і це доречно. Адже Чаклунка на боці добрих сил. І це дозволяє дещо пом’якшити суворість та потойбічність її образу. Та погляньте, як простий прийом (кожушок вивернули на інший бік) дозволив досягнути повної гармонії з натурою.

Кадр із фільму. Білий зручний кептарик чаклунки
Чаклунка в кожушку навиворіть.

 

 

Постаті, які ми бачимо в картині, підтверджують, що хутра - поза часом. Вони здатні бути не лише теплими та зручними, але створювати образ, дарувати настрій, підкреслювати статус. Однак я усвідомлюю, що сьогодні знайдеться багато охочих посперечатись. Тож скажу вам, виявилось, що пісня була не про це. Потягнувши за “хутряну” ниточку кіношної історї про Артура, я відкрила для себе цілий букет нових знань та вражень. Я зрозуміла, як шкодую через швидкоплинність мистецтва. Протягом двох годин перед нами на екрані проносяться калейдоскопом події, музика, бійки та жарти, чудові краєвиди, епічні сцени, - а після сеансу ми рідко коли повертаємось до повторного перегляду. Скільки коштовних перлин (а це величезний шмат праці творчого колективу) залишаються непоміченими. Вірніше, в комплексі ці всі моменти, задумки, підтексти, звичайно, підсилюють один одного. Але хочу сказати, наскільки цікавим може бути саме розглядання стоп-кадрів, та яким цікавим стає пошук відповідей на питання, що виникають під час перегляду, благо зараз для цього технічних можливостей не бракує. Тож переглядайте, надихайтесь, діліться враженнями. Розкажіть, що зачепило вас, які фільми сподобались вам останнім часом?

 

P.S. В ході роботи над цим дописом, подумалось: а що ж ми?Як створюються костюми до фільмів в Україні?І хоча 40 млн. грн. це вам не 175 млн. доларів кінобюджету, наші постановники також вселяють надію та можуть милувати око. Погляньте, скільки любові та натхнення вкладають українські митці в роботі над своїми стрічками.

Копітка робота над створенням костюмів до українського фільму “Сторожова застава”

 

І таки так, наші дизайнери, працюючи для нашого кіно, можуть вплинути на попит споживачів та зростання вітчизняної легкої промисловості. )